Чому Україна не може «поділитися» територіями: урок із маєтком Трампа

Чому Україна не може «поділитися» територіями

У світовій політиці останніми роками не раз звучали «поради» для України: мовляв, треба знайти компроміс, поступитися частиною захоплених земель, і тоді війна з Росією припиниться. Для когось це звучить як прагматичне рішення. Але якщо перекласти ситуацію на побутовий рівень, стає очевидно: подібні «компроміси» є нічим іншим, як узаконеним грабунком.

Урок із Mar-a-Lago

Уявімо маєток Дональда Трампа Mar-a-Lago у Флориді. Раптом з’являється група людей, які силоміць займають частину комплексу і заявляють:
«Ми заберемо ці кімнати й басейн собі. Дональде, ти залишишся господарем решти. Це буде компроміс і мир».

Чи погодився б Трамп на таку «угоду»? Звісно, ні. Він би підняв адвокатів, суди, поліцію, охорону. І світ визнав би це рейдерством, злочином проти власності.

Тепер уявіть Україну

Росія окуповує частину українських областей. А міжнародні «миротворці» кажуть:
«Віддайте агресору ці території — і настане мир».

Для сотень тисяч українців, які втратили домівки в Маріуполі, Херсоні чи Мелітополі, ця логіка звучить так само абсурдно, як для власника — пропозиція «віддати кілька кімнат».

Приватна власність чи державна територія — принцип один

Право власності — основа цивілізованого світу. І не має значення, йдеться про квартиру, будинок чи державний кордон. Якщо допустити, що силою можна відрізати шмат і залишитися безкарним, — це створює небезпечний прецедент.

Той, хто сьогодні радить Україні «поділитися», фактично пропонує легалізувати насильство. Бо завтра такий самий сценарій може повторитися будь-де — у Європі, Азії чи Америці.

Чому компроміс = капітуляція

  1. Прецедент агресії. Якщо раз дозволити, агресор зробить це знову.
  2. Безкінечний шантаж. Сьогодні «4 кімнати», завтра половина будинку.
  3. Мародерство під маскою миру. Відібрати чуже і назвати це «угодою» — означає винагородити злочинця.

Ніхто не порадив би Дональду Трампу «поступитися частиною свого маєтку» задля миру з рейдерами. Чому ж тоді світ чекає від України, що вона поступиться власними містами й землями?

Компроміс із агресором — це не мир. Це узаконене пограбування, яке лише відкриє двері до нових війн.

Вгору